| Відповідно до частини другої статті 20 Закону України від 30.09.2020 р. № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (далі — Закон № 931) у день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки. У разі, якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день. Підставою для звільнення від роботи, навчання або служби відповідно до цієї статті є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові та/або компонентів крові за формою та в порядку, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Статтею 124 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності, із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки. При цьому, пунктом 2 частини другої статті 12 Закону № 931 визначено, що керівники підприємств, установ, закладів, організацій, командири (начальники) військових частин зобов’язані безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові та/або компонентів крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові або компонентів крові (крім випадків, якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків) на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові. Законодавством безпосередньо не визначено форму такої заяви. Однак, виходячи зі змісту вищенаведених норм Закону № 931, вважаємо, що не пізніше ніж за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові донор має подати на ім’я керівника заяву довільної форми про намір здати кров та/або компоненти крові, вказавши день донації (медичного обстеження) і спосіб використання додаткового дня відпочинку (використання його одразу за днем донації або приєднання до щорічної відпустки / її частини згідно з графіком відпусток). Таким чином, у дні медичного обстеження, в день здійснення донації крові та/або компонентів крові та в день після донації працівник повністю звільняється від роботи із збереженням середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. У разі, якщо день донації припадає на вихідний чи святковий день, донор не може бути звільненим від роботи у цей день, оскільки він вже є неробочим. Те саме стосується і дня відпочинку, що безпосередньо слідує за днем донації, якщо він вже є неробочим чи святковим днем. Із урахуванням зазначеного, безпосередньо після кожного дня донації крові та/або компонентів крові, у тому числі у разі донації у вихідні, святкові, та неробочі дні, працівнику надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку у разі, якщо цей (наступний за днем донації) день є для нього робочим згідно з графіком роботи. Тобто, норми абзаців першого і другого частини другої статті 20 Закону № 931 та статті 124 КЗпП, у тому числі щодо приєднання додаткового дня відпочинку донора до щорічної відпустки, застосовуються лише у випадках, коли день донації крові та/або компонентів крові та день після донації припадають на робочі дні працівника згідно з його графіком роботи. Що стосується гарантій донорам, які працюють за змінним графіком роботи (перехідні зміни), то, із урахуванням норм статей 57, 58 КЗпП, вважаємо, що за наявності вчасно поданої заяви про намір здати кров, гарантії, передбачені статтею 20 Закону № 931, мають застосовуватись до усієї зміни, частина якої припадає на день донації. |
Головам ППО
