Одним із важливих питань, яке виникає у процесі управління підприємством є система управління охороною праці. Вона використовується для встановлення політики та цілей роботодавця щодо охорони праці та техніки безпеки на підприємстві, але, перш за все, задля мінімізації виникнення несприятливих наслідків, таких як нещасні випадки або професійні захворювання, а також для визначення процедури, якої слід дотримуватися на робочому місці в разі їх виникнення. Однак система охорони праці — це не лише про запобігання нещасним випадкам, а як зазначено вище, й про попередження професійних захворювань. У зв’язку з цим, відповідна політика на підприємстві має бути спрямована на конкретизацію діяльності роботодавця з охорони праці, а також містити зобов’язання щодо її реалізації. Відповідно до положень Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця (ст. 153 КЗпП). Зокрема, він зобов’язаний впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників. До того ж, роботодавець має дотримуватися наступних принципів у сфері охорони праці: - безумовності, тобто обов’язки в даній сфері повинні виконуватися роботодавцем незалежно від надання працівникам відповідних пільг;
- неподільності, тобто дії або бездіяльність інших суб’єктів не звільняють роботодавця від відповідальності за стан охорони праці на підприємстві;
- подвійної кваліфікації, тобто зобов’язання, що випливають із трудових відносин щодо працівників, а також, що випливають із публічно-правових відносин перед державою.
До обов’язків роботодавця, визначених Законом України «Про охорону праці» належать: - створення відповідних служб і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвердження інструкцій про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контроль їх додержання;
- розробка за участю сторін колективного договору і реалізація комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- забезпечення виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впровадження прогресивних технологій, досягнення науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці тощо;
- забезпечення належного утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
- організація проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінка технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вжиття заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
- розробка і затвердження положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечення безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
- здійснення контролю за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- організація пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
- вжиття термінових заходів для допомоги потерпілим, залучення за необхідності професійних аварійно-рятувальних формувань у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
З метою додержання вимог профільного законодавства та створення безпечних умов праці, роботодавцям на своїх слід створювати та впроваджувати такі процедури з охорони праці, які будуть ефективними та доцільними в їх структурі з урахуванням предмету та профілю діяльності підприємства. З точки зору ефективної реалізації відповідних процедур з охорони праці, важливу роль можуть відігравати наступні фактори: - визначення сфер відповідальності;
- виявлення зон ризику на підприємстві, тобто зон, де може статися нещасний випадок або інша загрозлива ситуація;
- опис правил поведінки у відповідній процедурі, наприклад, дії працівника і роботодавця у разі нещасного випадку на виробництві;
- вплив на мотивацію працівників (бажання дотримуватися встановлених правил, проведення навчання кваліфікованими суб’єктами тощо).
Не вдаючись у подробиці, слід зазначити, що ефективність дій у сфері впровадження політики охорони праці на підприємстві повинна ґрунтуватися на кількох стовпах. Це, в першу чергу, залучення не тільки самих співробітників, а й тих, хто знаходиться на верхівці структури, щоб кожен відчував відповідальність за їх правильне виконання. Також вкрай важливо правильно адаптувати підприємство до вимог охорони праці та контролювати діяльність, яка полягає на реалізації політики безпеки. Також доцільно періодично переглядати впроваджену систему з точки зору її застосовності та ефективності. Початок створення процедури або політики з охорони праці на підприємстві має починатися з внутрішнього аудиту, спрямованого на перевірку зон ризику, які необхідно описати та врегулювати. Також варто подумати про правильну підготовку співробітників. Слід перевірити, чи є якісь галузеві вимоги, наприклад, у межах групи компаній, які також повинні бути включені в таку процедуру. Наприклад, на виробничих підприємствах варто подумати, чи доцільно оцінювати професійний ризик на окремих робочих місцях? При розробці процедур важливо пам’ятати, що вони не повинні бути бездумним переписуванням стандарту або відповідного законодавства, а повинні відповідати реаліям та особливостям функціонування конкретного підприємства. Вони повинні бути написані доступною і зрозумілою мовою. Також варто пам’ятати, що на деяких підприємствах доцільно створювати комплексну систему управління охороною та безпекою праці, що включає в себе політику з охорони праці та техніки безпеки, цілі охорони праці, посилання на внутрішні документи підприємства у сфері охорони праці тощо. Серед переваг впровадження політики охорони праці, варто згадати про оптимізацію управління ризиками, пов’язаними з нещасними випадками на підприємстві, яка, серед іншого, включає: - зменшення кількості нещасних випадків;
- здійснення профілактичних заходів у даній сфері;
- зменшення кількості професійних захворювань;
- зменшення кількості прогулів на роботі через хворобу, а отже — підвищення продуктивності праці та підвищення її якості та інші.
Відсутність структурованої процедури з охорони праці, особливо на підприємствах, що мають високий ризик нещасного випадку на виробництві, може призвести до шкоди їхній репутації, втрати доходу через відсутність працівника та, навіть, значних витрат на судові розгляди та компенсації. |
Головам ППО
